1. Орфографічний словник української мови

стрітити

стрі́тити

дієслово доконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стрітити — Стрі́тити. Зустріти. “Ага, добре, що я вас стрітив, паничі! Я, власне, хотів з вами попрощати ся” (Галіп, 39); При вході в сіни Білецкого стрітила Ірина (Галіп, 52) // порівн. пол. spotkać, napotkać — зустріти; укр. спіткати; рос. встретить — зустріти. Українська літературна мова на Буковині
  2. стрітити — СТРІ́ТИТИ див. стріча́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. стрітити — див. стрічати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стрітити — СТРІ́ТИТИ див. стріча́ти. Словник української мови в 11 томах