сьвідоцтво

Сьвідо́цтво. Свідоцтво, атестат зрілості. Вона [школа] в очах учеників не розсадник науки, а так собі інституция, яку треба покінчити, щоб чимсь бути. А учителі, що таке учителі? Учителі, по їх думці, наставники, що мають їм видавати сьвідоцтва, писати ноти — більш нічого (В. Сімович, Б., 1907, 151, 3)

// пол. świadectwo — 1) свідчення, 2) свідоцтво.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me