1. Українська літературна мова на Буковині

січовик

Січови́к. Член “Січі” — українського національно-патріотичного товариства, яке існувало в Галичині і Буковині на початку XX ст. В році 1910 відбувся в Чернівцях січовий здвиг, на який з’їхалися тисячі січовиків з краю. Січових товариств було біля ста, загальна кількість 9000 членів — так подавали свого часу “Вісти з Січи”. Чернівці зароїлися молодими, кремезними подолянами і зграбними гуцулами. Всі ті ко'заки, як в народі почали звати січовиків, виступили в мальовничих одягах народної ноші з нагрудними лентами, з топірцями, а дехто в новім, січовім однострої (чумарка, шаравари, висока смушева шапка) (Галіп, Спомини, ч. 1-2, 166-167).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Січовик — Січови́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. січовик — Братчик, запорожець, січовий козак, козак Запорізької Січі Словник синонімів Караванського
  3. січовик — див. воїн Словник синонімів Вусика
  4. січовик — СІЧОВИ́К, а́, ч. Козак Запорізької Січі. Людська пам'ять не сховала того, коли і як оселився в них захожий січовик Мирон Гудзь (Панас Мирний); У вікопомну добу славної Січі Запорозької на ній [Гострій могилі] височів маяк кордонної сторожі січовиків (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  5. січовик — -а, ч. Козак Запорізької Січі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. січовик — КОЗА́К (на Україні в XV-XVIІІ ст. — вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південь і брала участь у визвольній боротьбі проти іноземних загарбників), КОЗАЧИ́НА розм. Словник синонімів української мови
  7. січовик — Січови́к, -ка́, -ко́ві, -вику́! -вики́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. січовик — СІЧОВИ́К, а́, ч. Козак Запорізької Січі. Людська пам’ять не сховала того, коли і як оселився в них захожий січовик Мирон Гудзь (Мирний, І, 1949, 179); У вікопомну добу славної Січі Запорозької на ній [Гострій могилі] височів маяк кордонної сторожі січовиків (Добр., Тече річка.., 1961, 11). Словник української мови в 11 томах
  9. січовик — Січовик, -ка м. Житель Сѣчи, запорожець. Словник української мови Грінченка