1. Українська літературна мова на Буковині

тама

Та́ма. Гребля, загата.

● Покласти (положити) таму, перен. -припинити щось, покласти край чомусь. Мрією п. Менчля було і єсть звести докупи буковиньских Жидів, Румунів і Поляків, щоби покласти таму розвиткови україньского народа. [П. Менчель] глубоко пересьвідчений в тім, що для нас сто раз ліпше мати своїх боднарів, як адвокатів, своїх шевців, як судиїв (Б., 1909, 34, 1); Зі сторони нашого сьвященства і палцем не кивнули, щоб прискорити іменованє Генерального вікарія і обсаджене вакантного місця совітника консисторского і положити таму нагальному насаджуваню сьвящеників-Волохів по руских парохіях (Звідомл., 1914, 35)

// пол. tama — гребля, загата, kłaść tamę — класти край; нім. der Damm — гребля, загата; порівн. тама, нім. -1) річна будова, загата з цегли, каміння, землі, тáрасу тощо, 2) перешкода (СЧС, 411); укр. тама, заст. -гребля, гатка (ілюстр. контекст з творів І. Франка, СУМ, X, 30).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тама — Тама: Та́ма: — (від тамувати) — гребля, загата; похідне – витримка [8] — гать; тут: там [10] — гребля [13] — гребля, гатка [44-1;44-2] — гребля, загата [12,VI] — гребля, загорода [4] — гребля, загорода, дамба [52] — гребля, загородка [XII] — загата, заслона [7;5] Словник з творів Івана Франка
  2. тама — та́ма іменник жіночого роду гребля Орфографічний словник української мови
  3. тама — див. ГАТЬ. Словник синонімів Караванського
  4. тама — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  5. тама — ТА́МА¹, и, ж., заст. Гребля, гатка. – Я під тамою, мов в ямі, А Свиня з дітьми на тамі Хрюка, плюска, муркотить (І. Франко). ТА́МА², присл., заст., діал. Там. – Ну, що, стара? Час би вже й поснідати, а тама і з богом в дорогу (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  6. тама — I -и, ж., заст. Гребля, гатка. II присл., заст., діал. Там. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тама — ГРЕ́БЛЯ (гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік); ГА́ТКА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕГА́ТА, ПЕРЕГА́ТКА, ГАТЬ, ПРИГА́ТА розм., ТА́МА заст., ГА́ТА діал. (менша, перев. з місцевих матеріалів). Словник синонімів української мови
  8. тама — ТА́МА¹, и, ж., заст. Гребля, гатка. — Я під тамою, мов в ямі, А Свиня з дітьми на тамі Хрюка, плюска, муркотить (Фр., XII, 1953, 51). ТА́МА², присл., заст., діал. Там. — Ну, що, стара? Час би вже й поснідати, а тама і з богом в дорогу (Л. Укр., III, 1952, 552). Словник української мови в 11 томах
  9. тама — I. Тама, -ми ж. Запруда, дамба. --------------- II. Тама нар. Тамъ. Шейк. Словник української мови Грінченка