тама

Значення в інших словниках

1. тама — Тама: Та́ма: — (від тамувати) — гребля, загата; похідне – витримка [8] — гать; тут: там [10] — гребля [13] — гребля, гатка [44-1;44-2] — гребля, загата [12,VI] — гребля, загорода [4] — гребля, загорода, дамба [52] — гребля, загородка [XII] — загата, заслона [7;5] Словник з творів Івана Франка
2. тама — та́ма іменник жіночого роду гребля Орфографічний словник української мови
3. тама — Та́ма. Гребля, загата. ● Покласти (положити) таму, перен. -припинити щось, покласти край чомусь. Мрією п. Менчля було і єсть звести докупи буковиньских Жидів, Румунів і Поляків, щоби покласти таму розвиткови україньского народа. [П. Українська літературна мова на Буковині
4. тама — див. перешкода Словник синонімів Вусика
5. тама — ТА́МА¹, и, ж., заст. Гребля, гатка. – Я під тамою, мов в ямі, А Свиня з дітьми на тамі Хрюка, плюска, муркотить (І. Франко). ТА́МА², присл., заст., діал. Там. – Ну, що, стара? Час би вже й поснідати, а тама і з богом в дорогу (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
6. тама — I -и, ж., заст. Гребля, гатка. II присл., заст., діал. Там. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. тама — ГРЕ́БЛЯ (гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік); ГА́ТКА, ЗАГА́ТА, ПЕРЕГА́ТА, ПЕРЕГА́ТКА, ГАТЬ, ПРИГА́ТА розм., ТА́МА заст., ГА́ТА діал. (менша, перев. з місцевих матеріалів). Словник синонімів української мови
8. тама — ТА́МА¹, и, ж., заст. Гребля, гатка. — Я під тамою, мов в ямі, А Свиня з дітьми на тамі Хрюка, плюска, муркотить (Фр., XII, 1953, 51). ТА́МА², присл., заст., діал. Там. — Ну, що, стара? Час би вже й поснідати, а тама і з богом в дорогу (Л. Укр., III, 1952, 552). Словник української мови в 11 томах
9. тама — I. Тама, -ми ж. Запруда, дамба. --------------- II. Тама нар. Тамъ. Шейк. Словник української мови Грінченка