1. Українська літературна мова на Буковині

товаришити

Това́ришити. Супроводжувати в дорозі. Віддавна вже люди, що не мають ліпшої роботи, слідили за тим, яке верем'є товаришить великим мужам в їх подорожах (Б., 1895, 26, 3); Я обіцяв дамам товаришити сего вечера до Folies Borgires (Б., 1899, 35, 2); На двірци колієвім в Бродині ждало на приїзд посла Василька кількасот Гуцулів і вся місцева і околична інтеліґенция, із котрої деякі вже від кількох стаций колієвих товаришили п. Василькови в його подорожи (Б., 1907, 46, 1)

// пол. towarzyszyć — супроводжувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товаришити — товариши́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. товаришити — див. дружити Словник синонімів Вусика
  3. товаришити — ТОВАРИШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., кому, з ким, діал. Бути товаришем (у 1, 2 знач.), створювати товариство (у 1, 3 знач.). Олексій .. ішов трохи похитуючись між парубками. Ще ніколи він так не товаришив з ними (П. Словник української мови у 20 томах
  4. товаришити — -шу, -шиш, недок., кому, з ким, діал. Бути товаришем (у 1, 2 знач.), створювати товариство (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. товаришити — ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  6. товаришити — ТОВАРИШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., кому, з ким, діал. Бути товаришем (у 1, 2 знач.), створювати товариство (у 1, 3 знач.). Олексій.. ішов трохи похитуючись між парубками. Ще ніколи він так не товаришив з ними (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  7. товаришити — Товариши́ти, -шу́, -ши́ш гл. = товаришувати. Товаришить з безбожниками злими. К. Іов. 75. Словник української мови Грінченка