товщ

Товщ. ч. і ж.р. Жир. [Молочар] відчитує на скалі, який є процент товщи в молоці. Се записує собі молочар і кождий доставець дістає за кождий 1 процент товщи в літрі молока по 2-3 сотики, взимі дорозше, еліті таньте (Товариш, 1908, 158); Правда, що корова, як робить, дає трохи меньше молока, [...] зато молоко від робучих коров є товстійше і густійте. А товщ (сметана) є найдорозшою частею молока (Товариш, 1908, 253); Пересічно мають житні отруби в 100 кґ 45 кґ стравної мучки, 12 кґ стравного білка і 12 і nie стравного товщу (Товариш, 1908, 271); Більше знаним способом переховуваня м'яса є товщ. Товщ варить ся, потім м'ясо вкаладає ся до великого горшка, обливає ся зі всіх сторін товщем, що опісля стигне і твердне та тим способом здержує приступ повітря до м'яса (Товариш, 1908, 279); Хмара суне по небі, як та розплила з товщу молодиця, то, може, й розійдеться. Може, всуне з-над нашої хати (Коб., Вовчиха, 145)

// пол. tłuszcz, ж.р. -жир.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товщ — Товщ: — жир [54,II,V] Словник з творів Івана Франка
  2. товщ — товщ іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. товщ — ТОВЩ, у, ч., діал. Жир. Хмара суне по небі, як та розплила з товщу молодиця (О. Кобилянська); – Навіть голодний мусить пам'ятати, що послух дорожчий од баранячого товщу (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. товщ — товщ жир (ст): Товщ – це тепло, пальний матеріал для організму. Пам'ятаєш, Яську, на фізиці, що нам бельфер казав? Як для печі вугілля, так для людського організму, ту́мане єден, товщ. І то свята правда (Тарнавський... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. товщ — -у, ч., діал. Жир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. товщ — I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩ діал., СИТЬ діал., ОМА́СТА діал., ТУК заст.; ВО́РВАНЬ заст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Словник синонімів української мови
  7. товщ — Товщ, то́вщі, то́вщі, то́вщю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. товщ — ТОВЩ, у, ч., діал. Жир. Хмара суне по небі, як та розплила з товщу молодиця (Коб., III, 1956, 467); — Навіть голодний мусить пам’ятати, що послух дорожчий од баранячого товщу (Загреб., Шепіт, 1966, 152). Словник української мови в 11 томах