1. Словник синонімів української мови

товщ

I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩ діал., СИТЬ діал., ОМА́СТА діал., ТУК заст.; ВО́РВАНЬ заст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Простягнув (Борис) їй шматок ляща, який світився прозоро-зеленкуватим жиром (Є. Гуцало); Жінка.. напувала хворого гарячим чаєм з молоком, розтирала баранячим салом (З. Тулуб); Його жінка, глупе, заплиле товщем сотворіння, півдня сиділа на анку спеціально для того, аби.. бачити поклони і принижене згинання (Г. Хоткевич); Руки стали повні, м'які, а пальці були налиті ситтю (І. Нечуй-Левицький); З них (овець) вони добували собі одежу й страву, омасту й м'ясо (І. Франко); Насилу добрався він.. до Югорського Шару, де взяв ворвань та рибу (з науково-популярної літератури); Присохне, як овечий лій (приказка); Мовчки смакував (сусід) зарум'яненою свининою, що з неї стікав смалець (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. товщ — Товщ: — жир [54,II,V] Словник з творів Івана Франка
  2. товщ — товщ іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. товщ — Товщ. ч. і ж.р. Жир. [Молочар] відчитує на скалі, який є процент товщи в молоці. Се записує собі молочар і кождий доставець дістає за кождий 1 процент товщи в літрі молока по 2-3 сотики, взимі дорозше, еліті таньте (Товариш, 1908, 158); Правда... Українська літературна мова на Буковині
  4. товщ — ТОВЩ, у, ч., діал. Жир. Хмара суне по небі, як та розплила з товщу молодиця (О. Кобилянська); – Навіть голодний мусить пам'ятати, що послух дорожчий од баранячого товщу (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  5. товщ — товщ жир (ст): Товщ – це тепло, пальний матеріал для організму. Пам'ятаєш, Яську, на фізиці, що нам бельфер казав? Як для печі вугілля, так для людського організму, ту́мане єден, товщ. І то свята правда (Тарнавський... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. товщ — -у, ч., діал. Жир. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. товщ — Товщ, то́вщі, то́вщі, то́вщю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. товщ — ТОВЩ, у, ч., діал. Жир. Хмара суне по небі, як та розплила з товщу молодиця (Коб., III, 1956, 467); — Навіть голодний мусить пам’ятати, що послух дорожчий од баранячого товщу (Загреб., Шепіт, 1966, 152). Словник української мови в 11 томах