1. Українська літературна мова на Буковині

топка

То́пка. У сполуч. топка соли — мішечок, вузлик. Музики пригравають, горівку п'ють, а робота йде, як з води. Весело людям на душі. І гріха нема, бо гріх бере на себе посесор, і люди не голіруч вернуть ся додому Кождий дістане вечером по топці соли. Не буде треба купити (Товариш, 1908, 124); порівн. пол. tobołek — вузлик.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. топка — То́пка: — брила, уламок [44-1,IV] — Топка солі (польсь. topka, нім. Topf) — пресований у формі фески один кілограм солі. Саме слово топка (без солі) в Галичині не вживалося. Редакція цього не враховує та викладає: «топка — брила, уламок» (539). [MО,IV] Словник з творів Івана Франка
  2. топка — то́пка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. топка — 1. ковбиця, пальне, піч, див. горн 2. це див. тигель Словник чужослів Павло Штепа
  4. топка — ТО́ПКА, и, ж. Пристрій в печі, котельній установці і т. ін. для спалювання твердого, рідкого чи газоподібного палива. Матрос уперся ногами в купу вугілля і почав підкладати те вугілля до топки, звідки кочегар жбурляв його в криваву горлянку паровоза (І. Словник української мови у 20 томах
  5. топка — -и, ж. Пристрій у печі, котельній установці і т. ін. для спалювання твердого, рідкого чи газоподібного палива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. топка — ТО́ПКА (у печі, казанній установці тощо), ПАЛЕНИ́ЩЕ розм. Машиніст став до свого правого крила, помічник зашурував у топці (В. Кучер); І досі бачу ту залізну лопатку, якою батько набира вугля з дощаної скрині.., кидає його в паленище на жмінку розжареного вугля (І. Франко). Словник синонімів української мови
  7. топка — ТО́ПКА, и, ж. Пристрій в печі, котельній установці і т. ін. для спалювання твердого, рідкого чи газоподібного палива. Матрос уперся ногами в купу вугілля і почав підкладати те вугілля до топки, звідки кочегар жбурляв його в криваву горлянку паровоза (Мик. Словник української мови в 11 томах
  8. топка — Топка, -ки ж. Небольшая форма для набиванія въ нее соли. Шейк. Словник української мови Грінченка