торжество

Торжество. Урочистості. Так закінчило ся торжество, котре не одну слезу отерло бідним і гідним ученикам (Б., 1895, 9, 4)

// рос. торжество — урочистості.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. торжество — торжество́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. торжество — див. свято Словник синонімів Вусика
  3. торжество — Урочистість, свято Словник чужослів Павло Штепа
  4. торжество — ТОРЖЕСТВО́, а́, с. 1. книжн. Свято на відзначення якоїсь видатної події, ювілейної дати. Всі запрошені радо дали згоду вшанувати своєю присутністю їх родинне торжество (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. торжество — -а, с. 1》 книжн. Свято на відзначення якоїсь видатної події, ювілейної дати. 2》 уроч. Повний успіх, перемога в чому-небудь. || Найвищий ступінь розвитку, вершина чого-небудь. 3》 Почуття радості з приводу успіху, удачі в чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. торжество — ПЕРЕМО́ГА (у бою, двобої, змаганні), ЗВИТЯ́ГА поет., вікто́рія уроч., заст., ПОБІ́ДА поет. заст.; ТРІУ́МФ, ТОРЖЕСТВО́ уроч. (повна, блискуча). — Плацдарм відбив усі атаки, захопив дванадцять танків та панцирників. Це була блискуча перемога (Ю. Словник синонімів української мови
  7. торжество — ТОРЖЕСТВО́, а́, с. 1. книжн. Свято на відзначення якоїсь видатної події, ювілейної дати. Всі запрошені радо дали згоду вшанувати своєю присутністю їх родинне торжество (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах