торжество

ПЕРЕМО́ГА (у бою, двобої, змаганні), ЗВИТЯ́ГА поет., вікто́рія уроч., заст., ПОБІ́ДА поет. заст.; ТРІУ́МФ, ТОРЖЕСТВО́ уроч. (повна, блискуча). — Плацдарм відбив усі атаки, захопив дванадцять танків та панцирників. Це була блискуча перемога (Ю. Яновський); Військо верталося на Україну з великими звитягами (Н. Рибак); — Негайно ж віддати наказ усім священнослужителям полків, щоб правили молебні за здоров'я славного російського воїнства і дарування йому вікторії (С. Добровольський); Або смерть, або побіда! — Се наш оклик боєвий (І. Франко); — Бувають поразки, важливіші за перемогу, — сказав директор школи й дружньо-іронічно поздоровив Кульбаку з.. тріумфом (О. Гончар); За тріумф у мистецтві треба дорого платити (М. Слабошпицький); Торжество життя над смертю (І. Цюпа).

РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм. (те, що дає задоволення); ТОРЖЕСТВО́ (з приводу перемоги, успіху); ТРІУ́МФ (з приводу успіху); ПРО́СВІТОК, ПРО́СВІТ (тимчасове, короткочасне почуття). Еней од радості не стямивсь, Що Турн виходить битись з ним (І. Котляревський); О, перекинь моста, моя немудра пісне, До радощів людських і до людських зусиль (М. Рильський); Зворушені, ввійшли ми в оце світле царство молодого життя, і воно зустріло нас хмільним гомоном безжурних веселощів і молодого радіння (Ю. Смолич); Всіх згадали, та забули Помолитися за тих, Хто конає в злій неволі Без відради та утіх (П. Грабовський); Ще прийде отуха на людей, що дозволили собі ярма надіти (П. Панч); Усе навіює відраду — і вітряки, й сади густі (В. Сосюра); А тепер я не знаходжу Для серця розради (І. Франко); Молодощі, відрадощі! На серденьку своя воля (Ганна Барвінок); Одрадість у серці розквітла (Леся Українка); Не маю я відрадності від свого нелюба (П. Чубинський); Марусякові почало здаватися, що таки дійсно Юріштан сидить.. Злобою і торжеством переповнилося серце опришка (Г. Хоткевич); За столом здіймався страшенний заколот.. Кінчалось звичайно тріумфом слабішої сторони, та в ґрунті були задоволені всі (М. Коцюбинський); — Коли б не здичавіти в цих закутках. Тільки й просвітку, що з тобою (І. Ле); Знову невсипуща журба захопила її в свої цупкі обіймища.. Ні, немає розгадки, просвіту не видно! (Панас Мирний).

СВЯ́ТО, ПРА́ЗНИК розм. (день або дні урочистого відзначення чогось); СВЯТКУВА́ННЯ, ПРАЗНИКУВА́ННЯ розм. (відзначення свята, якої-небудь урочистої події і т. ін.); ТОРЖЕСТВО́ (заходи на честь визначної події); ГУЛЯ́ННЯ (просто неба, на відкритому просторі). Новорічне свято; Всенародне свято; Родинне свято; Як великого празника було жде вона вістки од свого сина (І. Нечуй-Левицький); Всенародні торжества з нагоди Дня незалежності; Після мітингу до самого вечора на селі грали гармошки, лунали пісні, вирувало народне гуляння (О. Гончар).