трактованє

Тракто́ванє. Назва дії за знач. трактувати. На сім дневний порядок вичерпав ся і предсідатель замкнув збори подякою всім участникам за уважне і поважне трактоване справ товариства (Звідомл., 1914, 41); Поведене Преосьвященного пояснюємо собі страхом перед подібним трактованєм, якого зазнав бл[аженної] п[ам'яти] митрополит Чуперкович від румуньского сьвященства (Звідомл., 1914, 59)

// пол. traktowanie — поводження, ставлення.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me