трактувати
Трактува́ти (кого?, що?).
1. Сприймати, оцінювати, ставитися (до когось, чогось). Наші люди не вміють її [Кобринську] цінити, і єсли би поляки таку жінку мали, вони би її інакше трактували (Коб., Листи, 59, 367); Молитов знав стільки, що й сам дяк, а своїх сільських товаришів, що не підходили йому під пару, трактував із легковаженням (Коб., Земля, 225).
2. Пригощати, частувати. І так з одної сторони терор, а з другої горівка, пиво, ковбаси і дриглі виборчі та оселедці, якими збаламучених виборців трактовано публично в паньскій хаті, в пропінациїі — як яло ся — в... польскій чительни, мимо того, що закон про охорону свободи виборів такі публичні трактамента забороняє (Б., 1907, 95, 2); І здибує він мене нераз то тут, то там, трактує тютюном і все мені говорить: "Лелічко, — каже, - дуже мене за вами серце болить!“ (Коб., Некультурна, 83)
// пол. traktować — 1) трактувати, обговорювати, 2) ставитися до когось, чогось, поводитися з кимсь, чимсь, 3) заст. частувати, пригощати, traktament — заст. пригощання, частування; порівн. трактувати, лат. -1) обмірковувати науково якусь тему; 2) договорюватися з ким; 3) вітати, вгощати кого чим (СЧС, 431).
Потрактува́ти, трактувати. Пригостити. Ви би прийшли до мене сеї зими раз, пане Маковей [...] І потрактую Вас чаєм російським тонким (один патріот укра[їнський] післав з Москви), і переглянете всю і всю кореспонденцію мою за цілий той час, і вже (Коб., Листи, 126, 514); Ішли з музикою, аби заграти панові й погуляти в його чеснім домі, аби потрактувати його і його челядь доброю горівкою, приправленою медом і корінням (Коб., Земля, 232)
// пол. potraktować — 1) поставитися (до когось, чогось) певним чином, сприйняти, прийняти 2) заст. пригостити; див. іще трактувати.
Значення в інших словниках
- трактувати — трактува́ти 1 дієслово недоконаного виду витлумачувати; кваліфікувати; вести переговори трактува́ти 2 дієслово недоконаного виду частувати, пригощати рідко Орфографічний словник української мови
- трактувати — Тлумачити, витлумачувати; (кого) ставитися до, обходитися з ким; З. частувати, пригощати; ІСТ. вести переговори. Словник синонімів Караванського
- трактувати — 1. поводитися, повестися, ставитися, поставитися, наставлятися, наставитися 2. обмірковувати, обміркувати, пообмірковувати, оцінювати, оцінити, пооцінювати, розважати, розважити, порозважати, розглядувати, розглядати, розглянути, розгледіти... Словник чужослів Павло Штепа
- трактувати — ТРАКТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. 1. що. Витлумачувати, розглядати якусь проблему, висловлювати свої погляди з приводу певного питання. З того, як художник трактує свої мотиви, можна пізнати його душу (М. Словник української мови у 20 томах
- трактувати — трактува́ти I.кваліфікувати, оцінювати, характеризувати (ст) трактува́ти II.частувати, пригощати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- трактувати — Вести переговори Словник застарілих та маловживаних слів
- трактувати — I -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Витлумачувати, розглядати якусь проблему, висловлювати свої погляди з приводу певного питання. || Характеризувати, зображувати образ, сюжет, тему тощо згідно зі своїми поглядами, розумінням. 2》 перех., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трактувати — ПОЯ́СНЮВАТИ що (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ'Я́СНЮВАТИ (РОЗ'ЯСНЯ́ТИ), ТРАКТУВА́ТИ перев. книжн., ПОЯСНЯ́ТИ заст.; З'ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИ розм., ОБ'ЯСНЯТИ заст. Словник синонімів української мови
- трактувати — Трактува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- трактувати — ТРАКТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Витлумачувати, розглядати якусь проблему, висловлювати свої погляди з приводу певного питання. З того, як художник трактує свої мотиви, можна пізнати його душу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- трактувати — Трактува́ти, -ту́ю, -єш гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Лукаш. 133. Череваниха їх (гостей) трактувала. К. ЧР. 178. Словник української мови Грінченка