трактувати

1. поводитися, повестися, ставитися, поставитися, наставлятися, наставитися

2. обмірковувати, обміркувати, пообмірковувати, оцінювати, оцінити, пооцінювати, розважати, розважити, порозважати, розглядувати, розглядати, розглянути, розгледіти

3. гостити, погостити, частувати, почастувати, призволяти, призволити, попризволяти

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трактувати — трактува́ти 1 дієслово недоконаного виду витлумачувати; кваліфікувати; вести переговори трактува́ти 2 дієслово недоконаного виду частувати, пригощати рідко Орфографічний словник української мови
  2. трактувати — Трактува́ти (кого?, що?). 1. Сприймати, оцінювати, ставитися (до когось, чогось). Наші люди не вміють її [Кобринську] цінити, і єсли би поляки таку жінку мали, вони би її інакше трактували (Коб. Українська літературна мова на Буковині
  3. трактувати — Тлумачити, витлумачувати; (кого) ставитися до, обходитися з ким; З. частувати, пригощати; ІСТ. вести переговори. Словник синонімів Караванського
  4. трактувати — ТРАКТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. 1. що. Витлумачувати, розглядати якусь проблему, висловлювати свої погляди з приводу певного питання. З того, як художник трактує свої мотиви, можна пізнати його душу (М. Словник української мови у 20 томах
  5. трактувати — трактува́ти I.кваліфікувати, оцінювати, характеризувати (ст) трактува́ти II.частувати, пригощати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. трактувати — Вести переговори Словник застарілих та маловживаних слів
  7. трактувати — I -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Витлумачувати, розглядати якусь проблему, висловлювати свої погляди з приводу певного питання. || Характеризувати, зображувати образ, сюжет, тему тощо згідно зі своїми поглядами, розумінням. 2》 перех., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. трактувати — ПОЯ́СНЮВАТИ що (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ'Я́СНЮВАТИ (РОЗ'ЯСНЯ́ТИ), ТРАКТУВА́ТИ перев. книжн., ПОЯСНЯ́ТИ заст.; З'ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИ розм., ОБ'ЯСНЯТИ заст. Словник синонімів української мови
  9. трактувати — Трактува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. трактувати — ТРАКТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Витлумачувати, розглядати якусь проблему, висловлювати свої погляди з приводу певного питання. З того, як художник трактує свої мотиви, можна пізнати його душу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. трактувати — Трактува́ти, -ту́ю, -єш гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Лукаш. 133. Череваниха їх (гостей) трактувала. К. ЧР. 178. Словник української мови Грінченка