трафити

Тра́фити.

1. Влучити, поцілити.

● Трафити дві мухи одним шляґом - одним ударом влучити двох мух (порівн. убити двох зайців одночасно зробити дві справи). Я мушу старатися щось робити. Бо Ти також хотіла, щоб я науково працював. А то моя Марійка також хоче. То я трафлю відразу дві мухи одним шлягом! (Арт., 26. ХІ. 1934).

2. Спіткати. Шкоди були на 209 полісах в 116 місцевостях в 141 случаях, котрі трафили 192 властителів з 373 будинками (Б., 1895, 8, 4).

3. Потрапити, натрапити. Виділ заслав протест до редакції“Кандели” проти вживаня “язичія” в тім журналі, однак, як доказує руска частина “Кандили“, наш протест трафив на глухі вуха (Звідомл., 1914, 26)

// пол. trafić -1) потрапити, влучити, 2) натрапити, зустріти; нім. treffen — 1) влучити, 2) зустріти, застати, 3) спіткати; порівн. нім. zwei Fliegen mit einer Klappe schlagen — одним пострілом двох зайців убити; див. іще шляґ.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трафити — Тра́фити: — влучити [51] — вцілити; ширше: здобути намічене [52] — потрапити [XI] — трапити; вдарити [V] Словник з творів Івана Франка
  2. трафити — тра́фити дієслово недоконаного виду влучити; потрапити діал. Орфографічний словник української мови
  3. трафити — ТРА́ФИТИ див. трафля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. трафити — тра́фити потрапити, знайти дороіу (ст): Ти туди без мене не трафиш, почекай, підемо разом (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. трафити — Натрапити, потрапити, пособляти Словник застарілих та маловживаних слів
  6. трафити — див. трафляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. трафити — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  8. трафити — ТРА́ФИТИ див. трафля́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. трафити — Трафити, -ся см. трафляти, -ся. Словник української мови Грінченка