1. Українська літературна мова на Буковині

трен

Трен. Обоз, валка Ось в Німеччині істнують уже цілі відділи т. зв. “тренів”, де потягову силу заступає автомобіль. При маневрах показало ся, що автомобільні трени значно красше виконують свою службу від кінних (Б., 1907, 95, 3);

/ образно. Коло відокремленої громадки хатин, мов коло своєї служби, стоїть і малий панський дворик із величезним садом, неначе зі штивним чорно-білим треном, і понурився також в одностайну картину (Коб., Земля, 222)

// пол. tren — 1) шлейф, 2) заст. обоз, валка; порівн. трен, фр. -військовий обоз (СЧС, 528).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трен — Трен: — шлейф [3;51] Словник з творів Івана Франка
  2. трен — трен іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. трен — див. шлейф Словник чужослів Павло Штепа
  4. трен — (франц. traîne, від traîner – тягти, волочити) те саме, що й шлейф (2). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. трен — ТРЕН, а, ч., заст. Шлейф. Вона сиділа на найвищому щаблі сходів, але трен амазонки спускався далеко нижче, хвиля часто обсипала його краплями (Леся Українка); Коби так вільно мені убратися в адамашок або в оксамитну сукню з треном (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  6. трен — тре́н шлейф (ст): Пані Марта Садовська в вечірній сукні з чорного сатену, ззаду невеличкий трен і золота квітка (Нова хата 1937) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. трен — Плач Словник застарілих та маловживаних слів
  8. трен — -а, ч., заст. Шлейф. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. трен — Жалобна пісня, ліричний твір, присвячений померлій особі. Універсальний словник-енциклопедія
  10. трен — ШЛЕЙФ (довгий задній край жіночої сукні), ТРЕН заст. Ґречні кавалери хвацько підхоплювали довгі шлейфи паній і з побожною шанобливістю несли їх за ними (Н. Рибак); Коби так вільно мені убратися в адамашок або в оксамитну сукню з треном (Уляна Кравченко). Словник синонімів української мови
  11. трен — ТРЕН, а, ч., заст. Шлейф. Вона сиділа на найвищому щаблі сходів, але трен амазонки спускався далеко нижче, хвиля часто обсипала його краплями (Л. Укр., III, 1952, 612); Коби так вільно мені убратися в адамашок або в оксамитну сукню з треном (У. Кравч., Вибр., 1958, 346). Словник української мови в 11 томах