троюдженє
Трою́дженє. Назва дії за знач. троюдити. Тоді мусіли б ви, мої панове, злякатись перед троюдженєм, котре так легкодушно й сего року проти “Нар. Дому”розпочали (Б., 1895, 10, 2)
// див. троюдити.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me