1. Українська літературна мова на Буковині

трупа

Тру́па. Театральний або цирковий колектив. Той князь був в послідних часах директором цирку. З своєю трупою гостив кілька літ тому в Варшаві, але що интерес йшов зле, Ґіка звинув буду і переніс ся на якийсь час до Станіславова. І тут цирк не дописував (Б., 1899, 36, 3)

// пол. trupa -трупа (театральна, циркова тощо); нім. die Truppe — 1) театральна трупа; 2) військова частина, загін; див. іще дружина.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трупа — тру́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. трупа — Колектив артистів театру або цирку: балетна трупа, гастрольна трупа, мандрівна трупа, трупа театру. Літературне слововживання
  3. трупа — див. КОЛЕКТИВ. Словник синонімів Караванського
  4. трупа — [трупа] -пие, д. і м. -п'і Орфоепічний словник української мови
  5. трупа — (нім. Truppe, фр. troupe) — творчий колектив, весь склад театру. Словник-довідник музичних термінів
  6. трупа — ТРУ́ПА, и, ж. Колектив артистів театру або цирку. У нас тепер якраз приїхала трупа Саксаганського (Панас Мирний); Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (С. Ковалів); // Про ансамбль яких-небудь виконавців. Словник української мови у 20 томах
  7. трупа — -и, ж. Колектив артистів театру або цирку. || Про ансамбль яких-небудь виконавців. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. трупа — тру́па (франц. troupe, букв. – натовп) творчий склад театру або цирку. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. трупа — Тру́па, -пи; тру́пи, труп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. трупа — ТРУ́ПА, и, ж. Колектив артистів театру або цирку. У нас тепер якраз приїхала трупа Саксаганського (Мирний, V, 1955, 385); Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (Ков., Світ.., 1960, 16); // Про ансамбль яких-небудь виконавців. Словник української мови в 11 томах