трупа
ТРУ́ПА, и, ж. Колектив артистів театру або цирку.
У нас тепер якраз приїхала трупа Саксаганського (Мирний, V, 1955, 385);
Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (Ков., Світ.., 1960, 16);
// Про ансамбль яких-небудь виконавців.
В Севастополі на пароплав сіла трупа музикантів, що потім ввесь час розважала подорожніх (Скл., Помилка, 1933, 93).
Мандрівна́ тру́па — група артистів, що переїздить із місця на місце, не маючи постійного театру для виступів.
Один стаціонарний приватний театр, кілька мандрівних труп та аматорських гуртків — ось що являло собою українське театральне мистецтво напередодні Жовтневої революції (Мист., 4, 1959, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трупа — тру́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- трупа — Колектив артистів театру або цирку: балетна трупа, гастрольна трупа, мандрівна трупа, трупа театру. Літературне слововживання
- трупа — Тру́па. Театральний або цирковий колектив. Той князь був в послідних часах директором цирку. З своєю трупою гостив кілька літ тому в Варшаві, але що интерес йшов зле, Ґіка звинув буду і переніс ся на якийсь час до Станіславова. І тут цирк не дописував (Б. Українська літературна мова на Буковині
- трупа — див. КОЛЕКТИВ. Словник синонімів Караванського
- трупа — [трупа] -пие, д. і м. -п'і Орфоепічний словник української мови
- трупа — (нім. Truppe, фр. troupe) — творчий колектив, весь склад театру. Словник-довідник музичних термінів
- трупа — ТРУ́ПА, и, ж. Колектив артистів театру або цирку. У нас тепер якраз приїхала трупа Саксаганського (Панас Мирний); Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (С. Ковалів); // Про ансамбль яких-небудь виконавців. Словник української мови у 20 томах
- трупа — -и, ж. Колектив артистів театру або цирку. || Про ансамбль яких-небудь виконавців. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трупа — тру́па (франц. troupe, букв. – натовп) творчий склад театру або цирку. Словник іншомовних слів Мельничука
- трупа — Тру́па, -пи; тру́пи, труп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)