убздуренє

Убзду́ренє. Запаморочення, задурманення, очманіння, перен. пунктик. Роздрапувачі [народного гроша] тямлять лише про свою спілку. Они готові при тім все нові “функциї” творити. “Платні ” функціонери стались у нас до певної міри убздуренєм, помимо що якраз наші найкрасші народні почини й успіхи завдячуємо лише пожертвованю, а платна робота звела їх власне нераз нінащо (Б., 1899, 20, 1)

// пол. ubzdurać, ubrdać sobie, розм. -вбити собі в голову, порівн. bzdura — нісенітниця, дурниця, bzdurny — безглуздий, нісенітний, химерний, bzdurstwo — безглуздя, очманіння, bzdurzyć — молоти дурниці, городити нісенітниці.