ублагороднювати

Ублагоро́днювати. Ушляхетнювати, облагороджувати. Передовсім мусить кружкова бібліотека містити книжки, що ублагороднюють чоловіка, виробляють в нім характер і заправляють його до житя, бо ж загально звісно, що найкращий матеріял до усього дають характерні одиниці та що “раз добром нагріте серце в вік не прохолоне” (Кузеля, 1910, 6)

// порівн. рос. благородный — шляхетний, благородний, облагораживать — ушляхетнювати, облагороджувати; пол. szlachetny — 1) шляхетний, благородний, 2) високої якості.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me