убор

У́бор, ж.р., збірн. Убрання. Правдиве білє Єгера, др. Лямана, спідня убор, правдиве білє з вовни верблюда, огрівачі черева, колін, пульсів і грудий, вовняні камізельки для пань і панів, паньчохи, камаші і чепці (Б., 1907, рекл.)

// порівн. пол. ubiór, ж.р. — одяг, убрання.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убор — див. одяг Словник синонімів Вусика