убігатель

Убіга́тель. Подавач заяви, клопотання. Убѣгателѣ-Русини мають предложити свѣдоцтва о своихь студіяхъ — особливо щодо точного знаня народного руского языка (Б., 1897, оголош.); Товариство “РускийНародний Дім ” в Чернівцях розписує конкурс на посаду: 1. Управителя “Бурси ім. Федьковича”; 2. Господара “Бурси ім. Федьковича”[...]. Православні убігателі мають зголосити ся до виділу “Народного Дому” найдальше до 1. липня ж.р. (Б., 1907, 65, 3); В православній реальній школі в Чернівцях має при іменованю учителів убігатель тої народности першеньство, яка находить ся в меньшости. Те саме, що сказано про реальну школу, дотичить і православний дівочий ліцей в Чернівцях (Звідомл., 1914, 66)

// порівн. пол. ubiegać się (о coś) — клопотатися про щось, домагатися.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me