угнетенє

Угне́тенє. Назва дії за знач. угнетати. Перед людским правом всі люди рівні, закон забороняє один другого угнетати. Зато є иньше право, правда, не писане, а звичаєве, яке дає “імущим власть” вільну руку на угнетенє народу, жиючого в найбільших злиднях, моральних і материяльних (Б., 1909, 67, 2)

// порівн. рос. угнетение — пригноблення, гніт; пол. ucisk, gnębienie, przygnębienie — утиск, гноблення, пригноблення.