удостовіренє

Удостові́ренє. Назва дії за знач. удостовірити. На удостовіренє поданя і двох перших статутів треба штемплів, а за все платить ся ще такса. (Видатки на нотара і на штемплі разом докупи не повинні виносити більше, як 34 корони 40 сотиків) (См.-Стоцький, Порадник, 18)

// порівн. рос. удостоверение — 1) засвідчення, підтвердження, 2) посвідчення, посвідка, свідоцтво; пол. zaświadczenie — 1) засвідчення, підтвердження, 2) посвідчення, посвідка, довідка.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me