удостовірити

Удостові́рити. Засвідчити, потвердити. Взявши отсє поданє до суду і ті три статути, що їх прилагодило ся, іде старшина, всі п ять, до нотара (або до свого суду) і там всі п'ять підписують поданє раз всередині, а раз на кінци, а нотар або суд має на поданю удостовірити (потвердити), що оба сі підписи на поданю кождого члена старшини є власноручні (См.-Стоцький, Порадник, 17); Всередину до сего поданя треба вложити той третий статут, який нотар (або суд) удостовірив, і післати почтою за рецепісом до Дирекциї скарбової в Чернівцях (См.-Стоцький, Порадник, 30); Треба чим скорше виповнити належні місця у двох статутах, написати дотичне поданє і піти всім п’ятьом членам старшини до повітового суду або до нотара, щоб удостовірив підписи (Канюк, 1906, 16)

// порівн. рос. удостоверить — засвідчити, потвердити; пол. zaświadczyć, poświadczyć — засвідчити, потвердити.