уділ

Уділ.

1. Участь.

● Взяти (брати) уділ — взяти (брати) участь. Дуже мені прикро, що мушу сей раз відмовити Вашій щирій просьбі взяти уділ в видавництві українських] праць (Коб., Листи, 139, 543); ґазетку, котру вислали мені, я одержала і дякую, що не забуваєте. Тішить мене, що берете уділ в працях, куди Вам Ваше чуття наказує (Коб., Листи, 171, 586); В остру фазу увійшла кріза особливо від 9. червня. Того дня уладили виноградарі Монпельє небувалу доси демонстрацию, в якій взяло уділ поверх шістсот тисяч осіб (Б., 1907, 69, 3)

// пол. brać udział — брати участь; нім. teilnehmen — брати участь, die Teilnahme — участь, співучасть.

2. Частка, пай, членський внесок. Тепер примирені [народовці] не мають “Барвінщуків " навіть за людий, ба навіть уважають за добре вилучити їх з новоосновуючого ся банку, позбавляючи їх кручками права членьства, навіть помимо зголошених або вже й вплачених уділів (Б., 1895, 38, 2); Уділ виносить 50 корон (25 зр[иньских]). Вплата уділу може бути або в цілковитій квоті або вратах, однак неменьше як по дві короні (1 зр[иньский]) і під тим услів’єм, що рати в протягу року мусять виносити щонайменьше 10 корон (5 зр[иньских]) (Б., 1895, 60, 2); Членом тої спілки може бути кождий член україньскої суспільности, що приступить до спілки з одним або більше уділами. Оден уділ виносить 50корон. [...] Члени, які приступлять в місяци серпни, можуть розложити посилку уділів на дві рати (Б., 1907, 83, 2);

● Посідати уділ — володіти часткою, пакетом акцій. Членом того товариства може бути кождий (власновільний) член товариства убезпечень Дністер ”, т. є. той, хто асекурує в Дністрі ” тревало свої будинки або движимі річи або хто посідає уділ фонду основного “Дністра” (Б., 1895, 60, 2)

// пол. udział — 1) участь, 2) доля, талан, 3) частка, пай, внесок.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уділ — Уді́л: у́діл: — доля, участь [53] — тут: участь [46-1] — участь [46-2;54] — участь; доля, призначення [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. уділ — у́діл іменник чоловічого роду участь діал. уді́л 1 іменник чоловічого роду князівське володіння іст. уді́л 2 прислівник вниз незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. уділ — [уд’іл] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  4. уділ — -у, ч., зах., заст. Участь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уділ — УДІ́Л¹, у, ч. 1. іст. Князівське володіння в давній Русі. По смерті Данила Галицького його син Лев отримав перемишльський уділ (з наук.-попул. літ.); [Володимир:] Я – Новгородський князь!.. І мушу я свій город захищати!. Словник української мови у 20 томах
  6. уділ — ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯ фольк., СУДЬБА́ розм., ФОРТУ́НА розм., ПЛАНЕ́ТА розм., заст., ПЛАНИ́ДА розм., заст., УДІ́Л заст., уроч., ПАЙ заст. Ой погляну я на поле, — Поле чистеє дріма... Словник синонімів української мови
  7. уділ — У́ДІЛ, у, ч., зах., заст. Участь. А пора збирання винограду? — пригадує Замфір. — Ну, це вже легка, празникова робота. Ціла родина бере уділ в тій праці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. уділ — рос. удел 1. У Давній Русі частка в родовому володінні члена князівського роду. 2. Те саме, що й удільне князівство. Eкономічна енциклопедія