1. Словник української мови в 11 томах

уділ

У́ДІЛ, у, ч., зах., заст. Участь.

А пора збирання винограду? — пригадує Замфір. — Ну, це вже легка, празникова робота. Ціла родина бере уділ в тій праці (Коцюб., І, 1955, 191);

На той час зближалася пора живішого народного розбудження; прибитому і пригніченому народові позволено.. брати чинний уділ у загальних справах (Кобр., Вибр., 1954, 39).

УДІ́Л¹, у, ч.

1. іст. Князівське володіння в давній Русі.

По смерті Данила Галицького його син Лев отримав перемишльський уділ (Наука.., 8, 1969, 42);

[Володимир:] Я — Новгородський князь!.. І мушу я свій город захищати!. — [Інгігерда (гладить його по голові):] Хлопчик бідний! Нелегкий це припав тобі уділ… Бо Новгород не те, що Київ рідний… Там житимеш в осиному гнізді. Серед мужів суворих і свавільних… (Коч., П’єси, 1951, 102).

2. У дореволюційній Росії — нерухома (земельна) власність царської родини.

3. уроч., заст. Доля, призначення.

Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність..? (Фр., XII, 1953, 481);

[Чернишевський:] Так, це уділ борця і демократа Життя прожити з посохом в руках… (Коч., III, 1956, 192).

УДІ́Л² див. вділ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уділ — Уді́л: у́діл: — доля, участь [53] — тут: участь [46-1] — участь [46-2;54] — участь; доля, призначення [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. уділ — у́діл іменник чоловічого роду участь діал. уді́л 1 іменник чоловічого роду князівське володіння іст. уді́л 2 прислівник вниз незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. уділ — Уділ. 1. Участь. ● Взяти (брати) уділ — взяти (брати) участь. Дуже мені прикро, що мушу сей раз відмовити Вашій щирій просьбі взяти уділ в видавництві українських] праць (Коб. Українська літературна мова на Буковині
  4. уділ — [уд’іл] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  5. уділ — -у, ч., зах., заст. Участь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. уділ — УДІ́Л¹, у, ч. 1. іст. Князівське володіння в давній Русі. По смерті Данила Галицького його син Лев отримав перемишльський уділ (з наук.-попул. літ.); [Володимир:] Я – Новгородський князь!.. І мушу я свій город захищати!. Словник української мови у 20 томах
  7. уділ — ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯ фольк., СУДЬБА́ розм., ФОРТУ́НА розм., ПЛАНЕ́ТА розм., заст., ПЛАНИ́ДА розм., заст., УДІ́Л заст., уроч., ПАЙ заст. Ой погляну я на поле, — Поле чистеє дріма... Словник синонімів української мови
  8. уділ — рос. удел 1. У Давній Русі частка в родовому володінні члена князівського роду. 2. Те саме, що й удільне князівство. Eкономічна енциклопедія