уділенє

Уді́ленє; уці́люванє. Назва дії за знач. уділити, уділяти (уділювати). Зголошеня о уділенє аґенциї в окресностях, де нема близько агенциї “Дністра”, приймають ся (Б., 1900, рекл.); Цілию товариства єсть подавати своїм членам, особливо рільникам і ремісникам, материяльну поміч через користне уміщуване ощадностий і уділюванє їм позичок (Б., 1895, 60, 2); Про уділюванє пожичок членам є в §62- 68 статута виразні приписи і їх треба докладно тримати ся (См.-Стоцький, Порадник, 39); І от я звертаюся до Вас, високоповажаний пане, з просьбою уділити мені впливу Вашої високоповажаної, загально так почитуваної особи і звернутись до [секційного шефа], щоб був ласкавий зайнятись моєю справою остільки, щоб вона: 1) пішла скорше, як можливо, ще сього року, 2) щоб моя просьба о уділенє самої стипендії не випала безхосенно (Коб., Слова..., 247);

● Уділенє абсолюторії — схвалення, затвердження (роботи, звіту). Ще перед уділенєм абсолюторії зараз по відчитаню справозданя з цілорічної діяльности виділу вив’язала ся довша дебата над справозданєм, яку отворив о. Катеринюк обширною критикою діяльности виділу і товариства взагалі (Звідомл., 1914, 34)

// пол. udzielenie — надання (допомоги, кредиту, тощо); див. іще уділити, уділено, абсолютория.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me