уділити

Уділи́ти, уділя́ти.

1. Надати, подати. Після цих приписів можна уділяти відпусток в часі войскових вправ лише з огляду на здоровлє (Б., 1895, 1, 4); Міністр прирік уділити відповідну поміч тамошним потерпівшим жителям (Б., 1895, 14, 4); Близших пояснень уділяє департамент IV. Львівского магістрату (Б., 1895, 19, 4); Тим виділам повітовим, котрі дадуть потверджуючу відповідь на згадане питане, уділить виділ краєвий автентичних вістий о услів'ях еміґрациї до Бразилії (Б., 1895, 20, 3); Спілка кредитова закладає ся на то, щоби уділяти своїм членам дешевого гроша, а не на то, щоби побирати за гроші можливо найвисші проценти (Товариш, 1908, 201);

● Уділити відомість — повідомити, поінформувати. Тут Гірченко та й Опалка ще дещо доповіли про конець вечора. Мамайчук уділив високоповажаним товаришам відомість про те, як він справді вчера освідчив ся (Галіп, 107).

2. Надати, виділити (стипендію, кредит, допомогу тощо). І от я звертаюся до Вас, високоповажаний пане, з просьбою уділити мені впливу Вашої високоповажаної, загально так почитуваної особи і звернутись до [секційного шефа], щоб був ласкавий зайнятись моєю справою остільки, щоб вона: 1) пішла скорше, як можливо, ще сього року, 2) щоб моя просьба о уділенє самої стипендії не випала безхосенно (Коб., Слова..., 247)

// пол. udzielić, udzielać wiadomości — повідомити, поінформувати, udzielić instrukcji — надати пояснення, інструкції, udzielić rady — дати пораду, udzielić stypendium — виділити, надати стипендію; порівн. нім. erteilen — давати поради, уроки, викладати (teilen — ділити).