уділити

уділи́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уділити — Уділи́ти, уділя́ти. 1. Надати, подати. Після цих приписів можна уділяти відпусток в часі войскових вправ лише з огляду на здоровлє (Б., 1895, 1, 4); Міністр прирік уділити відповідну поміч тамошним потерпівшим жителям (Б. Українська літературна мова на Буковині
  2. уділити — УДІЛИ́ТИ див. уділя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. уділити — див. уділяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. уділити — НАДІЛИ́ТИ кого чим (надати яких-небудь властивостей, якостей, уміння і т. ін.), УДІЛИ́ТИ (ВДІЛИ́ТИ) кому що, ДА́ТИ кому що; НАГОРОДИ́ТИ розм. (перев. чимось небажаним, неприємним); ОБДАРУВА́ТИ (ОБДАРИ́ТИ заст.) (ОДАРИ́ТИ заст.) (ОДАРУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. уділити — УДІЛИ́ТИ див. уділя́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. уділити — Уділити см. уділяти. Словник української мови Грінченка