уділитися
Уділи́тися, уділя́тися. Надатися, надаватися (про інформацію, пояснення, кредити та ін.). Які права і обов’язки має голова і як має він вести наради при засіданях виділових, в якім порядку мають ся уділяти ся пожички (Б., 1895, 2, 2); Всяких вияснень в справі їзди де-небудь уділяє ся даром (Б., 1905, рекл.)
// пол. udzielić się, udzielać się — надаватися, повідомлятися; див. іще уділити, уділяти.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уділитися — уділи́тися дієслово доконаного виду передатися діал. Орфографічний словник української мови
- уділитися — УДІЛИ́ТИСЯ див. уділя́тися. Словник української мови у 20 томах
- уділитися — див. уділятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уділитися — УДІЛИ́ТИСЯ див. уділя́тися. Словник української мови в 11 томах