узнати

Узна́ти, узнава́ти.

1. Визнати, прийняти, схвалити. З уваги на дуже сумне просьвітне і економічне положене нашого народу україньско-руске сьвященство, узнаючи солідарне співділанє усіх інтеліґентних верств прямо катеґоричною конечностию, заявляє ся зосібна рішучо за дружним співділанєм з україньским учительством (Звідомл., 1914, 53).

2. Визнати (чинним, дійсним), прийняти до оплати. Списи виборчих актів предкладає президент віку палаті, яка без дебати рішає, чи вибір треба узнати важним, чи акт виборчий передати лєґітимацийному виділови до розгляненя (Б., 1907, 64, 3); Нераз н. пр. буде можна найти, що двірник наложені на него кари від Староства виплачує з каси громадскої і вписує в книгу касову яко видаток громадский; таких кар на двірника не повинна Рада узнати за видаток громадский; най двірник платить з своєї кишені, коли він що завинив! (См.-Стоцький, Громада, 10)

// пол. uznać — 1) визнати, прийняти, схвалити, 2) визнати чинним, дійсним, прийняти до оплати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. узнати — узна́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. узнати — [ўзнатие] = взнати -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. узнати — УЗНА́ТИ див. узнава́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. узнати — див. узнавати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. узнати — ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. Словник синонімів української мови
  6. узнати — УЗНА́ТИ див. узнава́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. узнати — Узнавати, -наю, -єш сов. в. узнати, -наю, -єш, гл. Узнавать, узнать. А дід та баба взнали, що лисичка яблучка їла. Рудч. Ск. І. 19. Словник української мови Грінченка