уконституованє

Уконституо́ванє. Зорганізування, затвердження повноважень. По причині такого малого числа присутних не відбули ся збори, лише нарада, а уконституованє товариства має відбути ся аж в жовтни (Б., 1907, 74, 3); “Союз "висилає повідомлене про своє уконституованє “Січи“, назвавши своє товариство реактивованим, тобто відновленим, і зазначивши нагорі 60 семестер істнованя (Сімович, 1908, 527); По виборі і уконституованю виділу наступили вільні внесеня. О Драчиньский вносить, щоби виділ вислав відпоручників до Високопреосьвященного митрополита, які би передали статут товариства і просили о архиєрейске благословеньство (Звідомл., 1914, 11)

// пол. ukonstytuować — сформувати, зорганізувати, затвердити склад чогось; див. іще уконституоватися.