уконституоватися

Уконституова́тися; уконституува́тися. Сформуватися, зорганізуватися, утвердитися. Ще після цісарского патенту з року 1848 і після конституцій з року 1849 мало ся Галичину поділити на дві части і україньска частина мала уконституовати ся як осібний коронний край. На жаль, ніколи нездійснено сих постанов (Б., 1909, 47, 1); Виділ, вибраний на тогідних загальних зборах, уконституував ся так: голова — проф. унів. Д. Єреміїв, містоголова — посол Тоеф. Драчиньский, писар — Н. Копачук, касиєр — др. Ф. Григорій, господар — Ст. Маланчук (Звідомл., 1914, 25)

// пол. ukonstytuować się — сформуватися, зорганізуватися.