уплив

Упли́в.

1. Закінчення терміну, певного проміжку часу. Дальша полекша лежить в тім, що по упливі двох днів від повідомленя власти скарбової о надійшовшій до громади посилці соли можна єї набувати (Б., 1895, 2, 3); В той спосіб можна по упливі 15 літ, приміром, стати властителем дому, збудованого при помочи доходу з видатків на їду (Товариш, 1908, 195); Відтак, по упливі кількох довгих важких хвиль, піднявся із своєї постелі (Коб., Земля, 320)

// пол. po upływie terminu — із закінченням терміну, po upływie pewnego czasu — через певний час.

2. Відтікання, втрата (крові). При скаліченях береги рани треба можливо злучити і тисненєм зменьшити уплив крови, також при помочи оцту, алуну, таніни (Товариш, 1908, 283)

// пол. upływ krwi — втрата крові; upłynąć, upływać — 1) відпливти, 2) спливти, минути, termin upływa — термін минає, закінчується; порівн. рос. по истечению срока — після закінчення терміну 3) заст. стекти, витекти, krew upływa z rany — кров витікає з рани.