уповновласнений

Уповновла́снений. Уповноважений. Карта лєґітимацийна важна лиш для означеної особи або тої ж уповновласненого (Б., 1904, оголош.)

// порівн. пол. upełnoprawnić, upełnomocnić — надати комусь всі права, повноваження (владу); порівн. пол. upełnomociony — уповноважений,

// рос. уполномоченный — уповноважений.