уряджений
Уря́джений. Дієприкм. від урядити, уряджати
2. Мали дві великі кімнати, елегантно уряджені, майже з комфортом (Коб., Valse melancolique, 90).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уряджений — уря́джений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- уряджений — УРЯ́ДЖЕНИЙ (ВРЯ́ДЖЕНИЙ), а, е, діал., розм. Дієпр. пас. до уряди́ти. Перед святим вечером [вечором] вдень грала музика в саду міському, а в церквах були вряджені вертепи (Леся Українка); Коли піп з гостем посідали на лавках у хаті, урядженій... Словник української мови у 20 томах
- уряджений — (вряджений), -а, -е, діал., розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до урядити. || уряджено (вряджено), безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уряджений — Уря́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уряджений — УРЯ́ДЖЕНИЙ (ВРЯ́ДЖЕНИЙ), а, е, діал., розм. Дієпр. пас. мин. ч. до уряди́ти. Перед святим вечером [вечором] вдень грала музика в саду міському, а в церквах були вряджені вертепи (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах