устава

Уста́ва. Закон, положення. Де ж зрештою має шукати руска інтеліґенция пристановище для рускої народности, як не в Австриї, в котрій засадничими уставами кождій народности запоручено можність свобідного розвитку (Б., 1895, 11, 2); [Господар] мав би через довгі літа помалу сплачувати ціну викупна, аби відтак стати на своїм ґрунті дійсним господарем. І для того то внесло міністерство рільництва ще і проєкт устави о чиншових господарствах (Б., 1895, 43, 2); Вправді рада шк[ільна] місц[ева] має свій круг діланя (але сей уряд значить тілько, що “сказав пан, — зробив сам ”), поданий в §8. устави з року 1869, який ограничує ся на 14 точках, поданих в повисшім § згаданої устави (Б., 1899, 35, 2)

// пол. ustawa — закон, положення, projekt ustawy — законопроект.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устава — Уста́ва: — закон [6;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. устава — УСТА́ВА, и, ж. Те саме, що уста́в¹. Тепер же я наклав на себе меншу аскетичну дисципліну – але проходив її на філологічному факультеті Київського університету, реформованому за уставою 1884 року (М. Грушевський). Словник української мови у 20 томах