усправедливленє

Усправедли́вленє. Виправдання, поважна причина відсутності. Хто з радних не прийде на те засіданє або перед виборами вийде без усправедливленя, той мусить заплатити кару 40 кор[он] (См.-Стоцький, Громада, 42)

// пол. usprawiedliwienie — виправдання, usprawiedliwić (się) — виправдати (ся).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me