фант

Фант.

1. Предмет, який віддають у заставу або для розіграшу [На вечерницях “Товариства для жіночого промислу домашного в Городенці“] відбулось льосованє дуже гарних фантів, котре закінчилось повною гумору, сьміху і дотепів ліцитациєю деяких невильосованих предметів (Б., 1896, 165-166, 4).

2. Предмет, який дає учасник гри у фанти як штраф для визначення завдання; назва гри. Якийсь час сиділи ми, мов стовпи, аж нарешті зробив Кольо внесок, щоби грати ся “фантів", на що всі згодили ся з одушевленєм (І. Синюк, Б., 1907, 2-3, 2).

2. Складна справа, яка потребує розв’язання. Нещастє хотіло, що при теперішних виборах вийшло в Галичині на 27 вибраних п'ять послів, котрі не узнають наш нарід за нарід, а тілько за прихвостень московский. З тим прикрим фантом треба було руским послам щось зробити. Зайшло питанє: чи брати їх у спільний україньский клюб? чи не допустити їх до клюбу? (Б., 1907, 80, 1);

● Що почати (робити) з тим фантом? - що з тим діяти?, як вчинити? Як подали ми в попереднім числі, “славний “ з'"їзд мужів довір'я москвофільскої партиї не то що не приніс москвофілам ніякого сьвітла на їх шляху, але затемнив їх калабаню так, що тепер, властиво, ніхто не знає, що почати з новим кацапским фантом, якому на ім'я царске. а на призвише льокайство (Б., 1907, 81, 1); З концертом... то воно спало на мене все так несподівано, і я так звикла сидіти дома, що справді не знаю, що з тим фантом робити? (Коб., Листи, 51, 347); “Царівна" писана кровією мого серця. Банда циганів-музиків — із чудовим капельмейтром Хрістофом — дала почин до написаня цеї повісти. Я шаліла внутрішньо від музики, до того неустанна туга вирвати ся з зачарованого кола домашного одностайного житя, де я мало що знаходила для своєї душі і фантазії, допровадила мене до того, що я, замкнена, дуже маломовна, не маючи що з “фантом ” у своїм нутрі починати, писала це оповідане (Коб., Автобіографія, 23)

// пол. fant — 1) предмет, який віддають у заставу; 2) фант (у грі), co z tym fantem robić? — як з тим чинити, що з тим робити?

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фант — Фант: — застава (дати щось в заставу) [XII] — застава, щось заставити [5;7] — річ, дана в заставу [44-1] Словник з творів Івана Франка
  2. фант — фант іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. фант — ФАНТ, а, ч. 1. перев. мн. Гра, учасники якої виконують як штраф які-небудь, звичайно жартівливі, завдання, визначені жеребкуванням. Стояли [ми] біля входу. Про Жорж Занд розмова долетіла... Ці пройшли – вже друга пара: х-ха, невже у фант не вмієте?.. (П. Словник української мови у 20 томах
  4. фант — фант застава (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. фант — А, ч. Будь-який замінник очікуваного предмета. Мені твої фанти не потрібні — бабки гони! Словник сучасного українського сленгу
  6. фант — -а, ч. 1》 перев. мн. Гра, учасники якої виконують як штраф які-небудь, звичайно жартівливі, завдання, визначені жеребкуванням. 2》 Предмет, що його дає учасник гри як штраф для визначення жеребкуванням завдання. || Завдання, що його виконують учасники гри як штраф. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фант — (польс. fant, від нім. Pfand – застава) гра, в якій жартівливе завдання власникові заставленого предмета визначається жеребом. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. фант — ФАНТ, а, ч. 1. перев. мн. Гра, учасники якої виконують як штраф які-небудь, звичайно жартівливі, завдання, визначені жеребкуванням. Стояли [ми] біля входу. Про Жорж Занд розмова долетіла… Ці пройшли — вже друга пара: х-ха, невже у фант не вмієте?.. (Тич. Словник української мови в 11 томах