фіґлі

Фі́ґлі, мн. Витівки, викрутаси. Не слухав я далі тих небилиць, бо яковось мені стало, щоби проповідник слова Божого та виправляв такі фіґлі, жарти та сьміхи, що їх хиба в корчмі почути можна (Б., 1895, 9, 4)

// пол. figiel — витівка, жарт, гра, figli-migli, мн. -витівки, жарти, пустощі, веселощі, figlować — жартувати, пустувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіґлі — фі́ґлі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. фіґлі — фі́ґлі витівки, вибрики, дурниці (м, ср, ст)||фіґлі-міґлі Лексикон львівський: поважно і на жарт