хопта

Хо́пта. Бур’ян. Посів Морарія зійшов хоптою й бур’яном в рускій части краю і спиняє, а подекуди й цілком нищить культурний поступ руского народу (Звідомл., 1914, 58)

// бук. діал. хопта — трава, бур’ян.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

хопта — Хо́бта, хо́пта: хо́пта: — бур'ян [1;3;4;6;7;12;13;20;37;2;5;9;14;51;52,I,VI,VII,X-XIII] — бур'ян, зілля [8] — хопта [14, с. 261] – бур’ян” [СБГ, ІІ,345]; [ІЦ-2009] хо́пта: бурьянъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
хопта — хо́пта іменник жіночого роду бур'ян діал. Орфографічний словник української мови
хопта — див. бур'ян Словник синонімів Вусика
хопта — ХО́ПТА, и, ж., діал. Бур'ян. Дівчина встала рано, рано: – Піду я в поле, мамо, мамо! .. Годі сидіти дома тута: Глушить пшеницю хопта люта (І. Франко); Земля стогне, пісна, безсила, подерта на латочки. І замість покорму дає свою кров. Словник української мови у 20 томах
хопта — хо́пта 1. бур'ян (ср, ст): А тепер символом вояка є консерва. Коли не стає консерв, маємо їсти вітаміни, тобто всіляку хопту, траву й кропиву (Селепко)|| = хабаз 2. лихо, горе, біда (ст) ◊ хо́пта росте́ швидко знев. про нещастя, біду, неприємності (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
хопта — -и, ж., діал. Бур'ян. Великий тлумачний словник сучасної мови
хопта — БУР'Я́Н, ПЛЕ́ВЕЛИ мн., книжн., заст., ХО́ПТА діал., ЛА́БУЗ діал., ЛАБУЗИ́ННЯ діал. А може, бур'ян не розрісся, може, ще можна виполоть хопту (М. Коцюбинський); Жовтаве суцільне поле льону міцно трималося, заглушувало непрохану зелень плевел (І. Ле). Словник синонімів української мови
хопта — ХО́ПТА, и, ж., діал. Бур’ян. Дівчина встала рано, рано: — Піду я в поле, мамо, мамо!..Годі сидіти дома тута: Глушить пшеницю хопта люта (Фр., X, 1954, 74); Земля стогне, пісна, безсила, подерта на латочки. І замість покорму дає свою кров. Словник української мови в 11 томах
хопта — Хопта, -ти ж. = бур'ян. Могил., Камен. уу. Словник української мови Грінченка