цертифікат

Цертифіка́т. Сертифікат, документ, що підтверджує обрання депутата. Члени палати послів зберуть ся о11. год. в салі, передавши перед тим в канцелярії палати свої посольскі цертифікати. Предсідателем аж до уконституованя є найстарший віком з-між послів, в сім разі др. Функе. Президент віку покликує 8 наймолодших присутних членів на писарів (Б., 1907, 64, 3)

// пол. certyfikat — сертифікат, письмове свідоцтво.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цертифікат — Цертифіка́т, сертифіка́т: — писане посвідчення [47] — сертифікат, посвідчення [51] — тут: посвідчення, письмове свідоцтво [20] — цертифікат (246) (certyfikat) [MО,III] Словник з творів Івана Франка