цератка

Цера́тка. Зменш. від церата. Ваш лист був ще в суботу в мене, а мені забули його передати, то є засунули під цератку на моїм столі і доперва вчора пригадали, що є якийсь лист до мене (Коб., Листи, 130, 519)

// див. церата.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цератка — цера́тка → церата: Велике враження зробив на мене проф. Громницький... Але мав одну для нас дивну прикмету, а саме: вимагав, щоб на бюрку була завжди цератка під каламарем, щоб його не похляпати. І з цієї причини ми його називали “цератка” (Богачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт