цінник

Ці́нник. Каталог, перелік послуг із вказанням цін. Машинами до шитя системи Пфафа можна шити, гафтовати і стебновати. Цінники даром і ошатно. З правдивим поважанєм Василь Данилевич, механік в Чернівцях, вул. Пивнича (Kellergasse), б (Товариш, 1908, рекл.).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цінник — [ц'ін:ик] -н:иека, м. (на) -н:иеку, мн. -н:иеки, -н:иек'іў Орфоепічний словник української мови
  2. цінник — цінни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. цінник — ЦІННИ́К, а́, ч. Довідник або покажчик цін, розцінок на що-небудь. Отець Миколай під'їжджає до берега, вголос читає цінник, сміється: – .. І ти вже, Кузьмо, в комерцію кинувся? (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. цінник — -а, ч. 1》 Довідник або покажчик цін, розцінок на що-небудь. 2》 Табличка, прикріплена до товару або розташована біля нього, з ціною на цей товар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цінник — Цінни́к, -ка́, в -ку́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цінник — ЦІННИ́К, а́, ч. Довідник або покажчик цін, розцінок на що-небудь. Отець Миколай під’їжджає до берега, вголос читає цінник, сміється:— ..І ти вже, Кузьмо, в комерцію кинувся? (Стельмах, II, 1962, 299). Словник української мови в 11 томах