ціха

Ці́ха. Прикмета, риса, ознака. На цілім сьвіті є таких утраквістичних хімназий аж вісім, а то в Марбурху, Країнбурху, Любляні, Рудольфсверті, Цилєї, Сучаві і Чернівцях (дві), а сего року прибула ще одна дев'ята, в Кіцмани. [...] Але й в тих дев'яти хімназиях переводить ся утраквізм не після одного пляну, і майже кождий заклад має свій окремий устрій або бодай деякі питомі ціхи (Корд., 1904, 4); Відчувала сама далеко ніжніше, чим висловлювалася в письмах, і се була характеристична ціха її єства (Коб., Листи, 170, 584); Особливо зросла управа вина з хвилею, як вона по переведеню желізничих шляхів прибрала ціху капіталістичну, ведучу за собою соціяльнерозверствованєміж богатими властителями винниць а зарібними селянами і наймитами (Б., 1907, 69, 2)

// пол. cecha — прикмета, ознака, риса; нім. das Zeichen — ознака, риса; порівн. ціха, нім. -1) знак, значок, ознака, 2) риса (СЧС, 473).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ціха — Ці́ха: — знак, ознака; [IV] — знак, прикмета [42] — риса [13;29;35;37] — риса, властивість [24] — риса, особливість [45;28] Ці́хи: — ознаки, риси [26] — риси [44-2] Словник з творів Івана Франка
  2. ціха — Риса, ознака, прикмета; знак; п! ТИЧКА. Словник синонімів Караванського
  3. ціха — ЦІХА́, и́, ж., діал. Характерна риса, ознака. Якою окремою ціхою відзначувалася література по них від літератури перед ними?.. Вони [Г. –Е. Лессінг і В. Г. Бєлінський] вказали, що найвища ціль літератури, поезії.. Словник української мови у 20 томах
  4. ціха — ці́ха характерна риса, ознака (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. ціха — -и, ж., зах. Характерна риса, ознака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. ціха — Ціха́, -хи́; ці́хи, ціх; ці́шка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ціха — ЦІХА́, и́, ж., діал. Характерна риса, ознака. Якою окремою ціхою відзначувалася література по них від літератури перед ними?.. Вони [Г.-Е. Лессінг і В. Г. Бєлінський] вказали, що найвища ціль літератури, поезії.. Словник української мови в 11 томах
  8. ціха — Ціха, -хи ж. Знакъ, мѣтка, значекъ, примѣта. Вх. Зн. 78. Словник української мови Грінченка