ціха
Ці́ха:
— знак, ознака; [IV]
— знак, прикмета [42]
— риса [13;29;35;37]
— риса, властивість [24]
— риса, особливість [45;28]
Ці́хи:
— ознаки, риси [26]
— риси [44-2]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ціха — Ці́ха. Прикмета, риса, ознака. На цілім сьвіті є таких утраквістичних хімназий аж вісім, а то в Марбурху, Країнбурху, Любляні, Рудольфсверті, Цилєї, Сучаві і Чернівцях (дві), а сего року прибула ще одна дев'ята, в Кіцмани. [... Українська літературна мова на Буковині
- ціха — Риса, ознака, прикмета; знак; п! ТИЧКА. Словник синонімів Караванського
- ціха — ЦІХА́, и́, ж., діал. Характерна риса, ознака. Якою окремою ціхою відзначувалася література по них від літератури перед ними?.. Вони [Г. –Е. Лессінг і В. Г. Бєлінський] вказали, що найвища ціль літератури, поезії.. Словник української мови у 20 томах
- ціха — ці́ха характерна риса, ознака (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- ціха — -и, ж., зах. Характерна риса, ознака. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ціха — Ціха́, -хи́; ці́хи, ціх; ці́шка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ціха — ЦІХА́, и́, ж., діал. Характерна риса, ознака. Якою окремою ціхою відзначувалася література по них від літератури перед ними?.. Вони [Г.-Е. Лессінг і В. Г. Бєлінський] вказали, що найвища ціль літератури, поезії.. Словник української мови в 11 томах
- ціха — Ціха, -хи ж. Знакъ, мѣтка, значекъ, примѣта. Вх. Зн. 78. Словник української мови Грінченка