часопись
Часо́пись, ж. р Часопис, періодичне видання. Редактор п В. Пачовский дає від себе до сего виданя ось таку увагу: Кладучи своє ім'я під часопись, оставив я зовсім вольну руку самим молодим співробітникам сієї невеличкої часописі (Б., 1907, 64, 3)
// порівн. пол. czasopismo — журнал, періодичне видання.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- часопись — ЧАСО́ПИСЬ, і, ж., заст. Те саме, що часо́пис 1. В хаті, на лаві, під лампою, сидів найстарший син і читав свіжу часопись. Коло нього стояло кілька парубків і слухали (Б. Лепкий); На той час Леся була вже добре відома як письменниця. Словник української мови у 20 томах