часопись
ЧАСО́ПИСЬ, і, ж., заст.
Те саме, що часо́пис 1.
В хаті, на лаві, під лампою, сидів найстарший син і читав свіжу часопись. Коло нього стояло кілька парубків і слухали (Б. Лепкий);
На той час Леся була вже добре відома як письменниця. В одній з галицьких часописей було подано велику критичну розправу про Лесину творчість (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- часопись — Часо́пись, ж. р Часопис, періодичне видання. Редактор п В. Пачовский дає від себе до сего виданя ось таку увагу: Кладучи своє ім'я під часопись, оставив я зовсім вольну руку самим молодим співробітникам сієї невеличкої часописі (Б. Українська літературна мова на Буковині